мега ссылки Донецк Кодеин Purple Drank цены наркотик

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Как я купил кодеин и не пошел в скучную школу.

Ебаные закладки! Как же они меня тянули в свои ржавые когтища. Почти как шлюшки на углу, готовые шлендить за пару кровавых долларов. Но, братцы, мне не хотелось быть как все. Я был настоящим наркоманом комиком, героем своего пурпурного тумана. Да, знаете, это было необычно - быть комиком в мире, где все втирают про школу и будущее. Но я не хотел быть простым клочком общества, я хотел большего. И авантюристичный дух позволил мне совершить одну из самых безумных покупок.

Я выбрал уличный вариант. Понял, что заебало это всё – вся эта параша, которую втирают про знания и уроки. Я решил выкинуть свои учебники в говно и пойти на улицу. Ведь там были настоящие уроки жизни, там была свобода и опасность, которую так хотелось почувствовать. Когда я взял первую дозу кодеина, я почувствовал грандиозный прилив энергии. Весь мир окрасился в яркие, пурпурные цвета, словно меня поглотил героический туман.

Братцы, я был на вершине мира! Как только я шел по улицам, мои шаги звучали с такими ритмичными звуками, будто я был рок-звездой. Все вокруг меня были пешками, а я – королем на своем троне из кодеина. Я шел напрямик, смеясь над теми, кто ходил на унылые лекции и делал уроки.

Мои друзья были в шоке от того, как я изменился. Они не могли поверить, что тот парень, который раньше занимался только учебой и стыдливо прятался от драйва, стал настоящим наркоманом комиком. Для них я стал неким идолом, который умел весело провести время и не отдавать ебеню равное значение. Мы стали брать чаще и глубже, и я понял, что кодеин – это мое призвание. Я уже не просто жил, я проникал в глубины сознания и открывал новые грани своей души.

Но, как говорится, все хорошее когда-то заканчивается. Мой кодеиновый путь закончился, когда я столкнулся с мефом. Это было что-то невероятное – эйфория, которую нельзя сравнить ни с одним наркотиком. Но когда я замешал кодеин с мефедроном, я потерял контроль.

А теперь, братцы, я сижу здесь, рассказывая вам эту историю. Я забил на школу, на свою будущую карьеру.